- подушний
- —————————————————————————————поду́шнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
подушний
Смотреть что такое "подушний" в других словарях:
подушний — а, е, іст. Стягуваний з кожної душі податного стану. || у знач. ім. поду/шне, ного, ч.; рідше поду/шна, ної, ж. У дореволюційній Росії – податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану. || Який підлягає обкладанню… … Український тлумачний словник
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
джизья — ї, ж. Подушний податок, що його сплачувало немусульманське чоловіче населення в Османській імперії, а також у Криму та деяких інших васально залежних від неї держав … Український тлумачний словник
подушне — ого, с. див. подушний … Український тлумачний словник
шеваж — у, ч. У середньовічній Франції – невеликий подушний податок, що сплачувався сервами і символізував залежність від феодала … Український тлумачний словник
